Друга річниця Іловайського котла!

Я похований під Іловайськом. Пам’ятайте-бо , люди, про це! Я боровся, як міг,не здавався, щоб прорвати вороже кільце. Не вдалося рубіж подолати, і моєї немає вини. Я навіки зостанусь солдатом у пекельному вирі війни. Який день все чекав на підмогу з бойовим командиром своїм. Я тримався, як міг, із облоги не судилося вийти живим. В « Іловайськім котлі» я загинув, як героя мене пом’яніть. Залишаю вам, люди, країну, захищайте її і любіть. Не віддайте до рук супостата найріднішої в світі землі! Не забудьте простого солдата в материнських обіймах її.

Зустріч факельної ходи "За мир в Україні"

Україно Тобі 25!

Ще крок до перемоги, мій народе, Один лиш крок, але який важкий!.. Нема шляхів широких до свободи, Лише тернисті і вузькі стежки. Ще подих до омріяного волі!.. А поки задихаються в димах Твої калини, верби і тополі, Твої багряні маки у житах... А поки кров'ю скроплена землиця Щодень палає в лютому вогні І роздирає грізна блискавиця Блакить небес. І гинуть у борні Твої сини за правду незбориму, Бо голос крові праведний не вщух! Під обстрілами в гіркотинні диму Гартується незламний їхній дух. Ще крок до перемоги, ще лиш подих, Одне зусилля – хай і надважке – До справжньої свободи, мій народе, Бо згине зло лукаве й нетривке!

День Конституції України!

" Небесні подарунки"

Випускний бал!

З шкільного найріднішого порогу,
З найкращої юнацької весни
У добрий час, у світлу путь-дорогу
Благословляємо вас, доньки і сини!
І хлібом-сіллю радо проводжаєм,
Щоб вам жилось в достатку і теплі.
Ми від душі вам, діточки, бажаєм
Любові, миру, щастя на землі!

Останній дзвінок

І от добігли до кінця шкільні роки навчання. Випускники ідуть останній раз на урочисту лінійку, а далі — випускний бал. Так хотілося швидше закінчити школу, щоб відчути себе дорослими, самостійними, впевненими, незалежними... Але чому ж так щемно на душі? Що ж заважає безтурботно веселитися, може те, що більше вже ніколи випускники не стануть на шкільній лінійці, не зайдуть у свій клас? не зійдуться усі разом, так як завжди було продовж усіх років... Сумно і тривожно на серці сьогодні цим дорослим дітям. Вони і справді стали зовсім дорослими, але для школи, для вчителів залишаться завжди дітьми, пустотливими і веселими, радісними і щасливими, неповторними і різними. Незабаром пролунає для них останній дзвінок у школі. А далі покличуть невідомі, незвідані дороги життя, кожного своя. То ж дай вам, Боже, добра і щастя на путі, світлих і радісних доріг, незрадливої долі. Хай щастить вам усім, дорогі випускники!

Народознавча година: маленьке диво на долоні - писанка.

Спекла мама на Великдень
Біленькі паски,
А я куплю собі краски.
Спишу писанки.
Розпишу я на писанках
Квітки,  ялички,
Розмалюю, роздарую
Межи сестрички.
А братові маленькому
Дам писанки дві,
Щоби ними карбулявся
В шовковій траві.

І ти, Чорнобилю, ти теж не маєш меж..!

свято весни у дитячому садочку "Сонечко"

Каже сонце: «Ось вона!
Спить у пролісках весна.


По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.
А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»
Враз з'явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки
По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.

А в Джурині хлопці будуть сильні і дівчата фігурові!

І це не просто слова. Адже минулої неділі

в цьому селі відкрився спортивний атлетичний зал, завдяки чому з`явилася

можливість у сільчан поліпшувати свої фізичні кондиції. Ця помітна для села подія

викликала чималу зацікавленість у місцевої молоді та й старших за віком джуринян,

які колись про таке лише мріяли.

 

 

 

 

 

 

Новий Рік у Джурині

Прийміть наші щирі вітання з Різдвом Христовим та Новим роком. Нехай ці свята як вісники оновлення життя, нових мрій та сподівань, дадуть Вам і Вашій родині добро, мир і злагоду. Бажаю Вам, щоб у новому році Ви зробили все те, про що мріяли у попередньому. Вірю, що у новому році Ви відчуєте турботу з боку колег, тепло друзів та любов близьких. Щастя Вам, міцного здоров’я і здійснення всіх найзаповітніших мрій. З Новим Роком!

 

Мій Джурин – земля квітуча, моєї Батьківщини рідний край

 

Як не любить той край, де вперше ти побачив

Солодкий дивний світ, що звав життям,

Де вперше став ходить і квіткою неначе

В його теплі зростав і усміхався квітам.

 (В. Бичко)

          Бібліотека села Джурин сьогодні  є  нетільки  джерелом  інформації, але  і  куточком  де  можна  поспілкуватися, зустрітися з однодумцями,  поринути  в   чарівний  світ  поезії,  пізнати  історію  свого  народу.

         Краєзнавча робота залишається одним із основних напрямків діяльності бібліотек, особливо сільських. Більшість заходів, які ми проводимо в бібліотеці, мають краєзнавчу тематику, багато з них спрямовано на популяризацію історії українського народу, його культури і мови.

в бібліотеці організовано книжкову виставку «Моє село – окраса України.

Це часточка моєї Батьківщини».

         Зусиллями бібліотекаря  одна із кімнат книгозбірні стилізована під українську світлицю, де зібрано вишиті скатертини, рушники, одяг, предмети побуту

          Відновити історію сім’ї, повернутися обличчям до її забутих традицій, звичаїв, залучити до прадідівських ремесел, навчити дбайливо ставитись до природи,  пам’яток історії і культури краю, мови, літератури, фольклору, народної творчості – ось основне завдання краєзнавчої роботи, над чим і працює бібліотека.

 

Літо в бібліотеці – свято щодня

Канікули! Літо… Липень… Ти відпочиваєш, подорожуєш, цікаво та весело проводиш час. ЛІТО!!! - пора теплих сонячних днів, розваг, відпочинку з друзями. Вільний час – його влітку так багато! Цінуймо його та використаймо з користю. А які книжки ти прочитав? Жодної? Оце так! Можливо ти не знаєш, що в бібліотеці влітку надзвичайно цікаво?
             Приходьте, відпочивайте, приймайте участь у бібліотечних заходах. Читайте!    Хто ж краще за бібліотеку зможе влітку допомогти дітям не тільки корисно провести час за книгою, але ще й повеселитися, Тут все літо можна брати книги, безкоштовно користуватись послугами Інтернет-центрів, переглядати з друзями улюблені кінострічки, малювати, гратися і ще багато чого.
         До послуг наших користувачів книжкові дитячі виставки.

Візьміть на замітку, ви можете прийняти участь у:

- екскурсії «Дім, де живуть книги»

- конкурсі малюнків «Намалюй свої канікули»

- конкурсі «Умілі руки не знають спокою»

Щодня для вас:

-         безкоштовний доступ до Інтернету,

-         чати з однолітками «On-line тусовка»

    Пам’ятайте!   Канікули в бібліотеці цікаві, корисні та незабутні.

Символ відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги

Biblioteka Crb

Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.
Протягом попередніх 24 років, незалежна Україна відзначала 9 травня День Перемоги за усталеним радянським/російським зразком. Святкування за цим (пост)радянським зразком не відповідали історичній пам’яті українського народу і загальноєвропейським традиціям, призводили до ігнорування трагічних сторінок ІІ світової війни, закріплювали в свідомості культ війни. Результатом цього стало домінування історичних міфів, перманентне протистояння в суспільстві та посилення впливу Російської Федерації на громадське та політичне життя в Україні.
Завдяки Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» та Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.
22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію №A/RES/59/26, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення. Нею державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, рекомендовано також щороку відзначати один або два дні як данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни. У Великій Британії та країнах Співдружності відзначається «День Перемоги в Європі»; у Вірменії – «День Миру»; у Норвегії – «День визволення»; у Словаччині – «День перемоги над нацизмом»; у США – «День Пам’яті»; у Франції – «День Перемоги»; у Чехії – «Національний День».
Новий зміст відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги включає в себе:
– переосмислення подій ІІ світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;
– рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін);
– перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.
Символ відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги — червоний мак.
Гасло – “1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”

Учень Михайла Грушевського-уродженець села Джурин

    Іван-Юліян Володиславович Шпитковський - історик, педагог, громадський діяч.    Народився 16 травня 1880 року у с. Джурин Чортківського району. Доктор історії (1934)., дійсний  член НТШ (1930), Богословського  наукового товариства у Львові (1936). Навчався  Шпитковський в гімназіях у містах Бере­жани (від 1897) та Бучач. Студіював історію, географію (1903-09) і право (1909-13) у Львівському університеті.  Наш земляк був учнем М. Грушевського. Під час навчання він  працював заступником директора бібліотеки НТШ. Від 1909 - викладав німецьку мову у гімназіях Львова та Перемишля. Згодом у м. Коломия  організував Покутсько-гуцульський музей та був співзасновником науково-популярного видання «Загальна книгозбірня». Під час 1-ї світової війни  перебував в УГА.  Після війни працював у гімназіях, семінарії, народній школі. У 1930 співзаснував та керував (до 1945) регіональним етнографічним музеєм “Стривігор”. Шпитковський був співукладачем “Словника сло­в’янських старожитностей”, який видала Федера­ція історичних товариств Східної Європи. Від 1945  педагог та історик перебував у Львові,  викладав історію у Львівському університеті. Автор праць із історії та культурології. Шпитковський досліджував історію України доби феодалізму. Багато зробив для висвітлення гайдамацьких рухів, зокрема Коліївщини. Його праця «Гайдамаки» Т.Шевченка як пам’ятка Коліївщини» (1915) внесла чимало нового в дослідження джерел поеми, показала роботу поета над вивченням мемуарів, історичних документів, художніх творів іноземних авторів.. Помер Іван – Юліян Шпитковський у Львові 9 лютого 1969 року.

Чортківщина пишається таким визначним громадським діячем.

Інформацію взято із  http://chortkivlib.blogspot.com/

Українська електронна бібліотека

Добридень, шановний відвідувачу!

Libruk – ресурс, на якому зібрано твори різних за жанром і часом українських письменників-класиків та сучасних авторів. На нашому сайті Ви зможете безкоштовно та без зайвих зусиль скачати книги у найбільш популярних електронних форматах – fb2, epub, mobi. Також книги доступні для читання онлайн, де є змога не тільки запам'ятати останню прочитану сторінку, а й налаштувати під себе відображення книги. При цьому Вам не потрібно проходити реєстрацію.

На сторінках електронної бібліотеки Libruk є можливість прочитати скорочену біографію для знайомства з життєвим та творчим шляхом письменників України.
Наш ресурс постійно розвивається. Якщо Ви маєте пропозицію, або будь яке питання, скористайтеся зворотним зв’язком і напишіть нам про це. Усі побажання розглянемо і врахуємо.

LIbruk був створений з любов'ю до рідної мови, виключно з метою донесення до читача чудових творінь талановитих українців. Дякуємо, що Ви з нами!

 http://libruk.in.ua

Святкова виставка "Великодні барви"

У рамках відзначення Великодніх свят, у будинку культури ім..К.Рубчакової організовувалась виставка «Великодні барви». До організації виставки долучились центральна бібліотека та  32 бібліотеки – філії Чортківської РК ЦБС, а також наша бібліотека-філія села Джурин.

     (Імпровізована сільська садиба із Великодніх атрибутів-

композицію виконала зав.бібліотекою - філіалом с.Джурин.) 

  

Критики уклали читацький список для українських школярів

Письменники та дослідники дитячої літератури в рамках дискусії «Українська дитяча література від Франка до Оксеника: що і в якому віці читати» уклали читацький must-read для українських школярів – рекомендації складаються з сучасних і класичних творів українських письменників, які будуть актуальні для дітей і підлітків. У розмові взяли участь літературознавець Ростислав Семків, письменник і літературознавець Сергій Іванюк, письменниця Галина Ткачук, дослідниця дитячої літератури Анна Третяк, редакторка інтернет-порталу «ЛітАкцент» Ірина Троскот, ініціаторка клубу читання для дітей «Букмоль» Ірина Комаренець, директорка книгарні «Смолоскип» Ольга Погинайко.

Література для молодших школярів:

1. Іван Франко. Фарбований лис.
2. Михайло Коцюбинський. Хо.
3. Майк Йогансен. Оповідання для дітей.
4. Віктор Близнець. Женя і Синько.
5. Василь Симоненко. Казки.
6. Микола Вінграновський. Гусенятко. Сіроманець.
7. Всеволод Нестайко. Одиниця з обманом.
8. Всеволод Нестайко. В країні сонячних зайчиків.
9. Всеволод Нестайко. Незвичайні пригоди у лісовій школі.
10. Всеволод Нестайко. Тореадори з Васюківки.
11. Всеволод Нестайко. Загадка старого клоуна.
12. Владимир Киселев. Девочка и птицелет.
13. Галина Малик. Злочинці з паралельного світу.
14. Галина Малик. Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії.
15. Володимир Рутківський. Вогонь до вогню.
16. Володимир Рутківський. Гості на мітлі.
17. Володимир Рутківський. Джури козака Швайки.
18. Леся Воронина. Прибулець з країни Нямликів.
19. Оксана Лущевська. Дивні химерики.
20. Галина Ткачук. Вечірні крамниці вулиці Волоської.

Література для підлітків:

1. Юліан Опільський. Золотий лев. Ідоли падуть.
2. Андрій Чайковський. Сагайдачний.
3. Осип Назарук. Роксоляна.
4. Адріан Кащенко. Над Кодацьким порогом.
5. Ірина Вільде. Повнолітні діти.
6. Григір Тютюнник. Вогник далеко в степу.
7. Володимир Малик. Таємний посол.
8. Анатолій Дімаров. Друга планета.
9. Ярослав Стельмах. Найкращий намет.
10. Марина та Сергій Дяченки. Ритуал.
11. Сергій Оксеник. Лісом, небом, водою.
12. Володимир Арєнєв. Душниця.

Джерело: smoloskyp.org.ua.

Всесвітній день поезії

 „Поезія – це завжди неповторність,
 Якийсь безсмертний дотик до душі”
                                     Л. Костенко

     Всесвітній день поезії  проголошений делегатами 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1999 році. Вперше цей день був відзначений 21 березня 2000 року в Парижі. 
    Метою встановлення дати Генеральною конференцією ЮНЕСКО було привернути увагу суспільства до поетичної спадщини та необхідності звернення до неї у виховній та просвітницькій діяльності. Генеральний директор  ЮНЕСКО Коїтіро Мацуура, звертаючись до міжнародної громадськості з нагоди Всесвітнього дня поезії, зазначив : „Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу – це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості”.     
     Цей день відзначають щорічно. Нові видання, виставки, поетичні конкурси, виступи поетів повертають нас у світ слова, що пробуджує в душі найкращі почуття.
    На книжкових виставках шанувальники поетичного слова знайдуть збірки відомих українських поетів, познайомляться з творчим доробком сучасних авторів.
    Тож запрошуємо всіх бажаючих переглянути  і поринути у чарівний  світ Поезії.