А в Джурині хлопці будуть сильні і дівчата фігурові!

І це не просто слова. Адже минулої неділі

в цьому селі відкрився спортивний атлетичний зал, завдяки чому з`явилася

можливість у сільчан поліпшувати свої фізичні кондиції. Ця помітна для села подія

викликала чималу зацікавленість у місцевої молоді та й старших за віком джуринян,

які колись про таке лише мріяли.

 

 

 

 

 

 

Новий Рік у Джурині

Прийміть наші щирі вітання з Різдвом Христовим та Новим роком. Нехай ці свята як вісники оновлення життя, нових мрій та сподівань, дадуть Вам і Вашій родині добро, мир і злагоду. Бажаю Вам, щоб у новому році Ви зробили все те, про що мріяли у попередньому. Вірю, що у новому році Ви відчуєте турботу з боку колег, тепло друзів та любов близьких. Щастя Вам, міцного здоров’я і здійснення всіх найзаповітніших мрій. З Новим Роком!

 

Мій Джурин – земля квітуча, моєї Батьківщини рідний край

 

Як не любить той край, де вперше ти побачив

Солодкий дивний світ, що звав життям,

Де вперше став ходить і квіткою неначе

В його теплі зростав і усміхався квітам.

 (В. Бичко)

          Бібліотека села Джурин сьогодні  є  нетільки  джерелом  інформації, але  і  куточком  де  можна  поспілкуватися, зустрітися з однодумцями,  поринути  в   чарівний  світ  поезії,  пізнати  історію  свого  народу.

         Краєзнавча робота залишається одним із основних напрямків діяльності бібліотек, особливо сільських. Більшість заходів, які ми проводимо в бібліотеці, мають краєзнавчу тематику, багато з них спрямовано на популяризацію історії українського народу, його культури і мови.

в бібліотеці організовано книжкову виставку «Моє село – окраса України.

Це часточка моєї Батьківщини».

         Зусиллями бібліотекаря  одна із кімнат книгозбірні стилізована під українську світлицю, де зібрано вишиті скатертини, рушники, одяг, предмети побуту

          Відновити історію сім’ї, повернутися обличчям до її забутих традицій, звичаїв, залучити до прадідівських ремесел, навчити дбайливо ставитись до природи,  пам’яток історії і культури краю, мови, літератури, фольклору, народної творчості – ось основне завдання краєзнавчої роботи, над чим і працює бібліотека.

 

Літо в бібліотеці – свято щодня

Канікули! Літо… Липень… Ти відпочиваєш, подорожуєш, цікаво та весело проводиш час. ЛІТО!!! - пора теплих сонячних днів, розваг, відпочинку з друзями. Вільний час – його влітку так багато! Цінуймо його та використаймо з користю. А які книжки ти прочитав? Жодної? Оце так! Можливо ти не знаєш, що в бібліотеці влітку надзвичайно цікаво?
             Приходьте, відпочивайте, приймайте участь у бібліотечних заходах. Читайте!    Хто ж краще за бібліотеку зможе влітку допомогти дітям не тільки корисно провести час за книгою, але ще й повеселитися, Тут все літо можна брати книги, безкоштовно користуватись послугами Інтернет-центрів, переглядати з друзями улюблені кінострічки, малювати, гратися і ще багато чого.
         До послуг наших користувачів книжкові дитячі виставки.

Візьміть на замітку, ви можете прийняти участь у:

- екскурсії «Дім, де живуть книги»

- конкурсі малюнків «Намалюй свої канікули»

- конкурсі «Умілі руки не знають спокою»

Щодня для вас:

-         безкоштовний доступ до Інтернету,

-         чати з однолітками «On-line тусовка»

    Пам’ятайте!   Канікули в бібліотеці цікаві, корисні та незабутні.

Символ відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги

Biblioteka Crb

Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.
Протягом попередніх 24 років, незалежна Україна відзначала 9 травня День Перемоги за усталеним радянським/російським зразком. Святкування за цим (пост)радянським зразком не відповідали історичній пам’яті українського народу і загальноєвропейським традиціям, призводили до ігнорування трагічних сторінок ІІ світової війни, закріплювали в свідомості культ війни. Результатом цього стало домінування історичних міфів, перманентне протистояння в суспільстві та посилення впливу Російської Федерації на громадське та політичне життя в Україні.
Завдяки Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» та Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.
22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію №A/RES/59/26, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення. Нею державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, рекомендовано також щороку відзначати один або два дні як данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни. У Великій Британії та країнах Співдружності відзначається «День Перемоги в Європі»; у Вірменії – «День Миру»; у Норвегії – «День визволення»; у Словаччині – «День перемоги над нацизмом»; у США – «День Пам’яті»; у Франції – «День Перемоги»; у Чехії – «Національний День».
Новий зміст відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги включає в себе:
– переосмислення подій ІІ світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;
– рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін);
– перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.
Символ відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги — червоний мак.
Гасло – “1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”

Учень Михайла Грушевського-уродженець села Джурин

    Іван-Юліян Володиславович Шпитковський - історик, педагог, громадський діяч.    Народився 16 травня 1880 року у с. Джурин Чортківського району. Доктор історії (1934)., дійсний  член НТШ (1930), Богословського  наукового товариства у Львові (1936). Навчався  Шпитковський в гімназіях у містах Бере­жани (від 1897) та Бучач. Студіював історію, географію (1903-09) і право (1909-13) у Львівському університеті.  Наш земляк був учнем М. Грушевського. Під час навчання він  працював заступником директора бібліотеки НТШ. Від 1909 - викладав німецьку мову у гімназіях Львова та Перемишля. Згодом у м. Коломия  організував Покутсько-гуцульський музей та був співзасновником науково-популярного видання «Загальна книгозбірня». Під час 1-ї світової війни  перебував в УГА.  Після війни працював у гімназіях, семінарії, народній школі. У 1930 співзаснував та керував (до 1945) регіональним етнографічним музеєм “Стривігор”. Шпитковський був співукладачем “Словника сло­в’янських старожитностей”, який видала Федера­ція історичних товариств Східної Європи. Від 1945  педагог та історик перебував у Львові,  викладав історію у Львівському університеті. Автор праць із історії та культурології. Шпитковський досліджував історію України доби феодалізму. Багато зробив для висвітлення гайдамацьких рухів, зокрема Коліївщини. Його праця «Гайдамаки» Т.Шевченка як пам’ятка Коліївщини» (1915) внесла чимало нового в дослідження джерел поеми, показала роботу поета над вивченням мемуарів, історичних документів, художніх творів іноземних авторів.. Помер Іван – Юліян Шпитковський у Львові 9 лютого 1969 року.

Чортківщина пишається таким визначним громадським діячем.

Інформацію взято із  http://chortkivlib.blogspot.com/

Українська електронна бібліотека

Добридень, шановний відвідувачу!

Libruk – ресурс, на якому зібрано твори різних за жанром і часом українських письменників-класиків та сучасних авторів. На нашому сайті Ви зможете безкоштовно та без зайвих зусиль скачати книги у найбільш популярних електронних форматах – fb2, epub, mobi. Також книги доступні для читання онлайн, де є змога не тільки запам'ятати останню прочитану сторінку, а й налаштувати під себе відображення книги. При цьому Вам не потрібно проходити реєстрацію.

На сторінках електронної бібліотеки Libruk є можливість прочитати скорочену біографію для знайомства з життєвим та творчим шляхом письменників України.
Наш ресурс постійно розвивається. Якщо Ви маєте пропозицію, або будь яке питання, скористайтеся зворотним зв’язком і напишіть нам про це. Усі побажання розглянемо і врахуємо.

LIbruk був створений з любов'ю до рідної мови, виключно з метою донесення до читача чудових творінь талановитих українців. Дякуємо, що Ви з нами!

 http://libruk.in.ua