понеділок, 29 серпня 2016 р.

Друга річниця Іловайського котла!


Я похований під Іловайськом. Пам’ятайте-бо , люди, про це! Я боровся, як міг,не здавався, щоб прорвати вороже кільце. Не вдалося рубіж подолати, і моєї немає вини. Я навіки зостанусь солдатом у пекельному вирі війни. Який день все чекав на підмогу з бойовим командиром своїм. Я тримався, як міг, із облоги не судилося вийти живим. В « Іловайськім котлі» я загинув, як героя мене пом’яніть. Залишаю вам, люди, країну, захищайте її і любіть. Не віддайте до рук супостата найріднішої в світі землі! Не забудьте простого солдата в материнських обіймах її.


Зустріч факельної ходи "За мир в Україні"




Україно Тобі 25!



Ще крок до перемоги, мій народе, Один лиш крок, але який важкий!.. Нема шляхів широких до свободи, Лише тернисті і вузькі стежки. Ще подих до омріяного волі!.. А поки задихаються в димах Твої калини, верби і тополі, Твої багряні маки у житах... А поки кров'ю скроплена землиця Щодень палає в лютому вогні І роздирає грізна блискавиця Блакить небес. І гинуть у борні Твої сини за правду незбориму, Бо голос крові праведний не вщух! Під обстрілами в гіркотинні диму Гартується незламний їхній дух. Ще крок до перемоги, ще лиш подих, Одне зусилля – хай і надважке – До справжньої свободи, мій народе, Бо згине зло лукаве й нетривке!